Значення
-
(діал.) Те саме, що розбивка — дія за значенням розбити, розбивати; руйнування, розламування чогось.
-
(діал.) Те саме, що розбиток — стан того, що розбито, пошкоджено; пошкодження, ушкодження.
-
(діал.) Частіше у множині: розбитки — уламки, обломки, шматки чогось розбитого.
-
(діал.) Невелика ділянка землі, виділена зі спільного поля чи угіддя; наділ, відруб.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розбиток, р. розбитку, д. розбиткові, з. розбиток, о. розбитком, м. розбиткові, к. розбитку