1. (діал.) Те саме, що розбивка — дія за значенням розбити, розбивати; руйнування, розламування чогось.
2. (діал.) Те саме, що розбиток — стан того, що розбито, пошкоджено; пошкодження, ушкодження.
3. (діал.) Частіше у множині: розбитки — уламки, обломки, шматки чогось розбитого.
4. (діал.) Невелика ділянка землі, виділена зі спільного поля чи угіддя; наділ, відруб.