1. (діал.) Те саме, що розбишака — людина, що схильна до бурхливих, часто буйних вчинків; заколотник, пустун, ошуканець.
2. (перен., діал.) Про того, хто викликає захоплення своєю сміливістю, удавальністю; молодець, хоробрець.
розбиш
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |