Значення
-
Людина, яка чинить розбій, грабунок; розбійник, грабіжник.
-
Захоплювач, узурпатор, той, хто силою заволодів чимось.
-
Переносно: про того, хто поводиться зухвало, нахабно, грубо; нахаба, зухвалець.
-
Заст. Той, хто руйнує, ламає щось; нишпор, бузотер.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розбишака, р. розбишаки, д. розбишаці, з. розбишаку, о. розбишакою, м. розбишаці, к. розбишако