розбишака

1. Людина, яка чинить розбій, грабунок; розбійник, грабіжник.

2. Захоплювач, узурпатор, той, хто силою заволодів чимось.

3. Переносно: про того, хто поводиться зухвало, нахабно, грубо; нахаба, зухвалець.

4. Заст. Той, хто руйнує, ламає щось; нишпор, бузотер.

Приклади:

Приклад 1:
Всього забагато — цих гір, зеленої трави, не баченої ще з вересня, цих арій, цього кістлявого Януса, що час від часу незлостиво кляне когось по-німецькому, цього краєвиду з розваленими вежами, цієї швидкості, цієїАди, напівповернутої, ось її вухо, 1 Персонажі давньої германської міфології: Егір — морський велетень; Грунгнір — велетень-розбишака; Фафнір — дракон, сторож священного золота. 31 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ вушко, просвічене наскрізь, воно наливається соком музики, теплою спермою музики, італійськими голосами, ось лінія шиї переходить у плече, ось волосся, здається, фарбоване, ясно-каштанове, а тепер — руки, долоні, дві птахи, возлеглі на передню панель, вони іноді зриваються в такт із не почутою більш ніким на світі музикою.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”