Древослів

Словник Української Мови

розбуялий

Буква

1. Який сильно розрісся, розквітнув, набрав сили (про рослини).

2. Який став дуже активним, зухвалим, нестримним; розгульний.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |

Більше записів