Значення
-
Привести когось до активності, збудливих дій, вивести зі стану спокою, нерухомості або сонливості; розворушити, розбаламутити.
-
Викликати, спровокувати сильне почуття, переживання (наприклад, тривогу, сумніви, цікавість); збуджувати, порушувати.
-
Розгойдати, зробити бурхливим, неспокійним (про воду, повітря тощо); розхвилювати.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я розбуркаю, ти розбуркаєш, він розбуркає, ми розбуркаємо, ви розбуркаєте, вони розбуркають
Походження слова (Етимологія)
Слово «розбуркати» означає «розбудити, розтормошити». Воно походить від дієслова «буркати» (будити) з префіксом «роз-». Це утворення пов’язане з праслов’янським коренем, що означає «будити, бути неспокійним». Інші слов’янські мови мають подібні форми, наприклад, білоруське «разоўрхаць» (розбуркати). Слово «розбуркати» вживається в розмовному мовленні для позначення дії, коли когось будять або приводять до тями.