Словник Української Мови
Буква
1. Приводити когось або щось до активного стану зі сну, спокою або бездіяльності; викликати бажання діяти, активізувати.
2. Викликати в комусь якесь почуття, переживання, думку або спогад; породжувати, збуджувати.
3. Робити більш інтенсивним, помітним, відчутним; посилювати, активізувати прояви чогось.
Приклад 1:
Солідарність повинна пробуджувати в особі рівність через використання чиїхось плодів праці: «… людина, яка є суб’єктом праці, хоче прислужитися колективам сучасних знарядь, перш за все, мусить у пізнавальний спосіб освоїтися з плодом праці тих людей, які винайшли знаряддя, запланували, збудували, поліпшили, і які роблять так і надалі» [3]. Навіть, якщо хтось працює сам чи самотньо, то він створює цю рівність для когось.
— Котляревський Іван, “Енеїда”