Значення
-
Почати бурчати, видавати низькі горлові звуки, виражаючи незадоволення, дражливість або погрозу (про тварин, переважно про собак).
-
Розмовне. Почати говорити сердито, невдоволено, буркотіти, воркотіти (про людину).
-
Розмовне, переносне значення. Почати видавати низьке гуркотливе звучання, дзенькіт (наприклад, про роботу механізмів, природу тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я розбурчуся, ти розбурчишся, він розбурчиться, ми розбурчимося, ви розбурчитеся, вони розбурчаться