Властивість або стан того, що є розбризканим, тобто розкиданим, розпорошеним, розпорошеним на дрібні частини або краплі.
розбризканість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан того, що є розбризканим, тобто розкиданим, розпорошеним, розпорошеним на дрібні частини або краплі.
Відсутні