Розбентеженість — стан, коли людина втрачає здатність до організованих дій, самовладання або дисципліни, стає незібраною, невихованою або розбещеною; результат розбещення, розпусти.
drevosliv.com
Словник Української
Словник Української
Буква
Розбентеженість — стан, коли людина втрачає здатність до організованих дій, самовладання або дисципліни, стає незібраною, невихованою або розбещеною; результат розбещення, розпусти.