розбентеженість

[rozbɛntɛʒɛnistʲ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Розбентеженість — стан, коли людина втрачає здатність до організованих дій, самовладання або дисципліни, стає незібраною, невихованою або розбещеною; результат розбещення, розпусти.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розбентеженість, р. розбентеженості, д. розбентеженості, з. розбентеженість, о. розбентеженістю, м. розбентеженості, к. розбентеженосте

Більше записів