Словник Української Мови
Буква
1. Зменшувально-пестлива форма від слова «рот» — невеликий рот або губи (зазвичай про дитину або жінку).
2. (у ботаніці, розм.) Квітки деяких рослин, що за формою нагадують губи або відкритий рот (наприклад, у росички, льонків).
3. (у зоології, розм.) Органи на зразок присосків або щілин у деяких безхребетних тварин.
Приклад 1:
Вони то спинялися нерухомо над самісіньким дном своєї шкляної в’язниці, широко — немов гнітило їх щось — роззявляючи свої ротики, то, ліниво поводячи хвостами, пливли попід стінками, дивлячись перед себе байдужими, невидющими очима. «Отак і ми», — хотів сказати Іван Семенович і весь похолов, не здумавши, а якось відчувши всі висновки з цієї коротенької думки.
— Тютюнник Григорій, “Вир”