однооб’єктивний БукваО 1. (про фотоапарат) Який має один об’єктив для кадрування та експонування знімка, зазвичай через дзеркальну систему (однооб’єктивна дзеркальна камера). Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←ротищеротики→