ротеня

1. (діал.) Маленька дитина, немовля; часто вживається з ноткою пестощів або жалісливості.

2. (перен., розм.) Про недосвідчену, наївну людину, яка легко піддається впливу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |