1. Стан, коли людина або тварина має лише одну ногу (внаслідок вродженої вади, травми чи ампутації).
2. У переносному значенні — неповноцінність, обмеженість, брак чогось важливого, що робить щось нестійким або неповноцінним (наприклад, одноногість аргументації).