ростовитий

[rostoʋɪtɪj] Прикметник

Буква:Р

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Високий на зріст, статний, добре розвинений фізично (про людину).

  2. (Ботаніка) –

    Високий, що має значну висоту (про рослини, дерева).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ростовитий, р. ростовитого, д. ростовитому, з. ростовитого, о. ростовитим, м. ростовитім

Більше записів