Значення
- (Мистецтво) –
Музична форма, заснована на багаторазовому поверненні головної теми (рефрену), яка чергується з епізодами, що контрастують із нею.
- (Література) –
Віршована форма, що складається з 15 рядків із складним повторенням двох рим, або короткий вірш із часто повторюваним рефреном.
- (Мистецтво) –
Кругова композиція у хореографії, де танцівники рухаються по колу, або народний танець із рухом по колу.
- (Мистецтво) –
Кругла або овальна прикраса, медальйон, а також архітектурний елемент у вигляді круглого вікна чи ніші.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рондо, р. рондо, д. рондо, з. рондо, о. рондо, м. рондо, к. рондо
Походження слова (Етимологія)
Слово «рондо» походить з італійської та французької мов. В італійській мові «rondo» (музичний термін) походить від французького «rondeau», яке пов’язане зі словом «rondel» (кругленький), а те, своєю чергою, походить від «rond» (круглий). Усі ці слова зводяться до латинського «rotundus», що означає «круглий». Спочатку слово використовувалося для позначення закругленого шрифту або пера для письма таким шрифтом, а також віршованої форми з тематичними повторами. Пізніше воно стало позначати музичну форму з тематичними повторами. В українській мові слово «рондо» з’явилося як запозичення з італійської та французької мов.