рокотіти

[rokotitɪ] Дієслово

Буква:Р

Значення

  1. (Фізика) –

    Видобувати низькі, гучні, переривчасті звуки, схожі на грім, далекий гарматний постріл або роботу потужного двигуна.

  2. (Лінгвістика) –

    Гучно говорити, кричати або співати, утворюючи звуки, що нагадують рокіт.

  3. (Техніка) –

    Перен. Швидко та шумно рухатися, проїжджати (про транспортні засоби).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я рокотіду, ти рокотідеш, він рокотіде, ми рокотідемо, ви рокотідете, вони рокотідуть

Більше записів