Значення
- (Фізика) –
Глухий, гуркотливий звук, що лунає від падіння важких предметів, від грому, віддаленої канонади тощо; гуркіт.
- (Техніка) –
(у спеціальній термінології) Характерний звук, що виникає при роботі дизельного двигуна на низьких оборотах.
- (Біологія) –
(у лісівництві) Шум, що його видає ліс під час сильного вітру.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рокіт, р. рокоту, д. рокотові, з. рокіт, о. рокотом, м. рокоті, к. рокоте