роди

1. Міфологічні істоти, духи предків у давньослов’янській та українській народній міфології, які вважалися покровителями роду, родини та домашнього вогнища, а пізніше — опікунами немовлят.

2. (заст.) Назва свята або обряду на честь померлих предків, що відзначалося в певні дні.

3. (перен., рідко) Предки, прабатьки, покоління роду.

Приклади:

Приклад 1:
Отакі вони хлопці, кирпаті сільські аргонавти, голуб’ята, анциболи, хоч не роди! Їх рвонуло навідліг.
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”

Приклад 2:
Из сего зерна: Роди сына своего первенцаf и повит его% и положи его в ясл’Ьх- Тайна странна и преславна! Се — вертеп вмѣсто небес!
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Он славословит, яко двѣ суть главныя роди-тельскія должности сіи: «Благо родить и благо научить». Аще кто ни единыя от сих двоих заповѣдей не соблюл, ни благо родил, ни благо научил, сей нѣсть отец чаду, но виновник вѣчныя погибели.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”