обернутий
[obɛrnutɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Який змінив свій початковий стан, положення або напрямок на протилежний; перевернутий, повернутий іншим боком.
-
У математиці та техніці: такий, що є результатом операції обернення; зворотний (наприклад, про матрицю, функцію).
-
У лінгвістиці: такий, що виражає зворотне відношення або дію (про займенник, дієслово).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обернутий, р. обернутого, д. обернутому, з. обернутого, о. обернутим, м. обернутім