родовище

Місце природного скупчення корисних копалин у надрах Землі або на її поверхні, що за кількістю, якістю та умовами залягання придатне для промислового використання (наприклад: нафтове родовище, газове родовище, родовище залізної руди).

Місце масового поширення певних видів рослин або тварин; ареал, в якому вони зростають або мешкають у значній кількості (наприклад: родовище лікарських трав, родовища цінних порід риб).

Переносно: джерело, вогнище виникнення, формування або поширення чогось (наприклад: родовище талантів, родовище культурних традицій).

Приклади вживання

Приклад 1:
І їли ми, і забували дім, Сім’ю й родовище, в краю чужім Ладні довіку жить на готовизні. Та мудрий цар не дав лишитись нам І силоміць нас повернув отчизні — В науку іншим людям і вікам.
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: іменник (однина) |