1. Абстрактний іменник, що позначає здатність до роботи, продуктивну діяльність; працездатність, дієвість.
2. У техніці та матеріалознавстві — властивість металу або іншого матеріалу піддаватися обробці (ковці, штампуванню, різанню тощо) без руйнування; оброблюваність.