роботящий

[robotjɑʃt͡ʃɪj] Прикметник

Буква:Р

Значення

  1. Якість, властивість або стан, що характеризує когось, хто багато та старанно працює; працьовитий, трудящий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. роботящий, р. роботящого, д. роботящому, з. роботящого, о. роботящим, м. роботящім

Приклади з художньої літератури

  • — Він слухняненький, роботящий, не дивіться, що такий ото малий. Він підросте. І вчиться ловко, самі ловкі оцінки. Якби було за чим далі учитися, то хіба я його привела б оце… А то таке, наче збуваю дитину…
    — Василь Симоненко

Більше записів