Якість, властивість або стан, що характеризує когось, хто багато та старанно працює; працьовитий, трудящий.
роботящий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Вiн здоровий, роботящий, кажуть, i грошi є… Чого ж їй ждать? Коли Гнат покинув, пiде й за рябого.
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”
Приклад 2:
І роботящий (Бо всюди сироти — ледащо) У наймах виріс сирота, Неначе батькова дитина. Отож той самий сиротина У наймах сяк собі, то так Придбав, сірома, грошенят, Одежу справив, жупанину, Та ні відсіль і ні відтіль Купив садочок і хатину; Подякував за хліб і сіль І за науку добрим людям, Та до вдовівни навпростець Шелесть за рушниками!
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”
Частина мови: прикментик () |