Роботящість — властивість за значенням прикметника «роботящий»; працьовитість, старанність, здатність багато й ефективно працювати.
роботящість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Роботящість — властивість за значенням прикметника «роботящий»; працьовитість, старанність, здатність багато й ефективно працювати.
Відсутні