1. (муз.) Властивість звуків, інтервалів або акордів мати різну висоту тону; різниця в звуковисотній характеристиці.
2. (перен., рідко) Різноманітність, неоднорідність у проявах, відтінках, характеристиках чого-небудь (наприклад, почуттів, настроїв, кольорів).