1. (юрид.) Принцип спадкового права, за якого всі законні спадкоємці однієї черги (наприклад, діти померлого) отримують рівні частки майна, якщо спадкодавець не встановив іншого розпорядження заповітом.
2. (іст., соц.) Система успадкування майна, статусу чи титулів, заснована на рівному розподілі між спадкоємцями (на противагу, наприклад, майорату).