рівнорозподіленість

Властивість або стан, коли щось розподілено рівномірно, без переваг чи концентрації в окремих частинах, ділянках чи серед окремих груп.

У математиці та статистиці — властивість випадкової величини або послідовності, коли її значення мають однакову ймовірність появи або рівномірно розподілені на заданому інтервалі.

У соціальних та економічних науках — принцип або стан справедливого, однакового розподілу ресурсів, благ, можливостей або обов’язків між членами суспільства, групами чи територіями.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |