Значення
-
Властивість або стан, коли щось розподілено рівномірно, без переваг чи концентрації в окремих частинах, ділянках чи серед окремих груп.
-
У математиці та статистиці — властивість випадкової величини або послідовності, коли її значення мають однакову ймовірність появи або рівномірно розподілені на заданому інтервалі.
-
У соціальних та економічних науках — принцип або стан справедливого, однакового розподілу ресурсів, благ, можливостей або обов’язків між членами суспільства, групами чи територіями.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рівнорозподіленість, р. рівнорозподіленості, д. рівнорозподіленості, з. рівнорозподіленість, о. рівнорозподіленістю, м. рівнорозподіленості, к. рівнорозподіленосте