Словник Української Мови
Буква
1. Надзвичайно рідний, дуже близький за родинними зв’язками або душевною спорідненістю; виражає посилену ступінь почуттів порівняно зі словом “рідний”.
2. (У значенні іменника, звертання) Люба, дуже близька людина (часто про дитину або молодшу людину).
Приклад 1:
«Ішла вдова долиною З маленькою дитиною…» Для одних то вдова, для інших то , сестра, дружина, і кожен міг до болю чітко уявити, як-от вона йде… І як-от вона тужить… «Ой, сину мій малесенький, Де ж наш батько ріднесенький?!
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”