Значення
-
Властивість мовної одиниці (слова, словосполучення, граматичної форми тощо), що характеризується її нечастим уживанням у мовленні або тексті.
-
Категорія, клас або розряд мовних одиниць, які вживаються рідко, на відміну від загальновживаних.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рідковживаність, р. рідковживаності, д. рідковживаності, з. рідковживаність, о. рідковживаністю, м. рідковживаності, к. рідковживаносте