Властивість мовної одиниці (слова, словосполучення, граматичної форми тощо), що характеризується її нечастим уживанням у мовленні або тексті.
Категорія, клас або розряд мовних одиниць, які вживаються рідко, на відміну від загальновживаних.
рідковживаність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |