1. Здатність організму, тканини, клітини чи мікроорганізму чинити опір, протидіяти шкідливій дії чинників навколишнього середовища, зокрема хвороботворних мікробів, паразитів, отрут, певних лікарських препаратів (наприклад, антибіотиків), променевої терапії тощо.
2. У техніці та матеріалознавстві — властивість матеріалу, виробу чи конструкції протистояти руйнівному впливу зовнішніх факторів (корозії, зношуванню, високій температурі, механічним навантаженням).
3. У психології та соціології — здатність особистості чи соціальної групи чинити опір негативним впливам, стресогенним ситуаціям, маніпуляціям, зберігаючи психічну стійкість та функціональність.