резист

Буква:Р

Значення

(в електротехніці та радіотехніці) Пасивний елемент електричного кола, призначений для створення певного опору електричному струму; резистор.
(в мікроелектроніці) Структура або шар на поверхні напівпровідникової пластини, що захищає певні ділянки від впливу під час технологічних процесів (наприклад, травлення, імплантації іонів).
(в поліграфії) Матеріал (наприклад, спеціальний лак або емульсія), який наноситься на друковану форму для захисту окремих її ділянок від дії кислот під час травлення.

Граматичні форми:

н. резист, р. резиста, д. резистові, з. резиста, о. резистом, м. резисті, к. резисте