Який є результатом, наслідком чогось; такий, що виникає як підсумок певних дій, процесів або станів.
У лінгвістиці (синтаксисі): такий, що виражає наслідок, результат дії, позначеної дієсловом-присудком; що належить до групи предикативів, які вказують на стан як підсумок попередньої дії (наприклад, у конструкціях типу “він прийшов у злість”).