резонування

1. Дія за значенням дієслова “резонувати”; міркування, роздуми, особливо такі, що мають абстрактний, теоретичний або відірваний від практики характер.

2. У музиці: природне посилення звуку внаслідок коливань повітря в порожнистому тілі (резонаторі) або іншого тіла, здатного вібрувати; явище віддзеркалення звукових хвиль.

3. У фізиці та техніці: явище різкого зростання амплітуди коливань системи при наближенні частоти зовнішнього впливу до певної власної частоти системи.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |