Значення
-
Людина, яка схильна до резонування, надмірно мудрує, надає перевагу розумовим міркуванням перед практичними діями або емоціями.
-
У драматургії та літературознавстві — тип персонажа, який виступає в творі як висловлювач ідей автора, моралізатор, що коментує події та вчинки інших героїв.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. резонер, р. резонера, д. резонерові, з. резонера, о. резонером, м. резонері, к. резонере