рейкотримач

[rɛjkotrɪmɑt͡ʃ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Спеціальний пристрій або конструкція, призначена для фіксації та утримання рейок у необхідному положенні, зокрема в рейкових шляхах, гірничих виробках або на різних промислових об’єктах.

  2. Елемент кріплення рейок у стрілочних переводах, що забезпечує стабільність та надійність їх розташування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рейкотримачі, р. рейкотримача, д. рейкотримачеві, з. рейкотримача, о. рейкотримачем, м. рейкотримачеві, к. рейкотримачу

Більше записів