рейкотримач

1. Спеціальний пристрій або конструкція, призначена для фіксації та утримання рейок у необхідному положенні, зокрема в рейкових шляхах, гірничих виробках або на різних промислових об’єктах.

2. Елемент кріплення рейок у стрілочних переводах, що забезпечує стабільність та надійність їх розташування.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |