Значення
-
Який видає рев, голосний і тривалий звук, схожий на рик звіра або гуркіт грому.
-
Який характеризується бурхливим, несамовитим виявом емоцій (плачу, сміху, розпачу тощо).
-
Розм. Надзвичайно сильний за інтенсивністю, яскраво виражений (про мороз, вітер, біль, успіх).
-
У складі власної назви: “Ревучий” (наприклад, “Ревучий водоспад”) — частина географічної назви, що вказує на гучний шум води.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ревучий, р. ревучого, д. ревучому, з. ревучий, о. ревучим, м. ревучім, к. ревучий