1. (в анатомії) внутрішня світлочутлива оболонка ока, що містить рецептори (палички та колбочки) та нервові клітини, яка перетворює світлове подразнення на нервовий імпульс і передає його до зорового нерва; сітківка.
2. (в астрономії, заст.) сітка тонких ниток у фокальній площині оптичного приладу (телескопа, геодезичного інструменту), що служить для точного наведення на об’єкт спостереження або візування.