ретина

[rɛtɪnɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (в анатомії) внутрішня світлочутлива оболонка ока, що містить рецептори (палички та колбочки) та нервові клітини, яка перетворює світлове подразнення на нервовий імпульс і передає його до зорового нерва; сітківка.

  2. (в астрономії, заст.) сітка тонких ниток у фокальній площині оптичного приладу (телескопа, геодезичного інструменту), що служить для точного наведення на об’єкт спостереження або візування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ретина, р. ретини, д. ретині, з. ретину, о. ретиною, м. ретині, к. ретино

Більше записів