Значення
-
Особа, яка звертається до суду з позовом про реституцію (відновлення у попередньому стані, повернення майна або відшкодування його вартості).
-
У контексті історичних майнових спорів — особа (або її правонаступник), яка домагається повернення націоналізованого, конфіскованого чи іншим чином відібраного майна, що належало їй або її родині раніше.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. реституент, р. реституента, д. реституентові, з. реституент, о. реституентом, м. реституенті, к. реституенте