реституція

[rɛstɪtut͡sijɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Повернення майна, конфіскованого або націоналізованого державою, колишнім власникам або їхнім спадкоємцям; відшкодування вартості такого майна.

  2. У цивільному праві: повернення сторонами договору один одному всього отриманого за угодою у зв’язку з її недійсністю.

  3. У міжнародному праві: відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної державою внаслідок порушення міжнародного зобов’язання, шляхом відновлення попереднього стану (наприклад, повернення незаконно захопленої території або майна).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. реституція, р. реституції, д. реституції, з. реституцію, о. реституцією, м. реституції, к. реституціє

Більше записів