рентгенотомографія

[rɛntɦɛnotomoɦrɑfijɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Метод рентгенологічного дослідження, при якому отримують зображення окремих шарів (зрізів) досліджуваного об’єкта (наприклад, органу людини) шляхом послідовного його сканування вузьким пучком рентгенівських променів з подальшою комп’ютерною реконструкцією зображення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рентгенотомографія, р. рентгенотомографії, д. рентгенотомографії, з. рентгенотомографію, о. рентгенотомографією, м. рентгенотомографії, к. рентгенотомографіє

Більше записів