ремісництво

[rɛmisnɪt͡stʋo] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Заняття ремеслом; сукупність професій, пов’язаних із ручним виробництвом товарів, що зазвичай потребує навичок та спеціальних знань.

  2. Історично — соціально-економічний устрій, заснований на дрібному товарному виробництві, характерний для міст середньовіччя та раннього нового часу, що ґрунтувався на праці самостійних майстрів-ремісників, об’єднаних у цехи.

  3. Переносно — висока майстерність, вміння, професіоналізм у будь-якій галузі діяльності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ремісництво, р. ремісництва, д. ремісництву, з. ремісництво, о. ремісництвом, м. ремісництві, к. ремісництво

Більше записів