релятивно-предикативний
[rɛljɑtɪʋno-prɛdɪkɑtɪʋnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
(У граматиці) Позначає категорію прикметників, які виражають ознаку через її відношення до дії або стану, часто утворюючи предикативні конструкції (наприклад, “схильний до захворювання”, “здатний до творчості”).
-
(У логіці та лінгвістиці) Стосується вираження відношення між суб’єктом та предикатом у висловлюванні, де ознака не є абсолютною, а визначається в контексті зв’язку з іншим явищем або дією.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. релятивно-предикативний, р. релятивно-предикативного, д. релятивно-предикативному, з. релятивно-предикативного, о. релятивно-предикативним, м. релятивно-предикативнім