Значення
-
Предмет, що зберігається як священна пам’ять про минуле, особливо пов’язаний з історичною особою, подією або релігійним культом.
-
У релігійному контексті — мощі святого або особливо шанована речова пам’ятка, що належала святому, а також будь-яка освячена річ, якій приписують чудодійну силу.
-
Переносно — старовинна, рідкісна або дуже цінна річ, що зберігається з особливою повагою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. реліквія, р. реліквії, д. реліквії, з. реліквію, о. реліквією, м. реліквії, к. реліквіє
Походження слова (Етимологія)
Слово «реліквія» походить від латинського «reliquiae» — «залишки, рештки», що утворене від дієслова «relinquere» — «залишати». Це дієслово складається з префікса «re-» (назад, знову) та основи «linquere» — «залишати», спорідненої з грецьким «λείπω» (лишати) та праслов’янським «*lěpiti» (ліпити, лишати слід). Спочатку слово вживалося для позначення священних речей, що залишилися від святих або Христа, а згодом набуло ширшого значення — будь-якої дорогої пам’ятки.