1. У римському праві — вид заслання (вигнання), який полягав у примусовому переміщенні особи з Риму в певне, обмежене для проживання місце (на відміну від довільного вибору місця проживання при засланні — екзилії).
2. У сучасному міжнародному праві — передача засудженої іноземної особи для відбування покарання у вигляді позбавлення волі до держави її громадянства на підставі міжнародного договору.