Значення
-
Католицька заупокійна меса, а також музичний твір для хору, солістів і оркестру, написаний на канонічний текст такої меси.
-
Траурний музичний твір (або віршований) у пам’ять про померлого, не обов’язково пов’язаний з богослужбовим каноном.
-
Переносно: похмура, скорботна музика або атмосфера; символ смерті, загибелі, скорботи.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. реквієм, р. реквієму, д. реквіємові, з. реквієм, о. реквіємом, м. реквіємі, к. реквієме
Походження слова (Етимологія)
Слово «реквієм» походить з латинської мови. У латині requiem — це знахідний відмінок іменника requies, що означає «спокій, відпочинок, заспокоєння». Це слово було початковим словом католицької заупокійної меси, тому воно стало назвою музичного твору скорботного характеру. Латинське requies пов’язане з дієсловом requiescere («відпочивати, спочивати»), яке утворене з префікса re- та основи quies («спокій, відпочинок»). Ця основа споріднена з готським theila («час, дозвілля»), авестійським syāta- («обрадуваний»), старослов’янським покои («спокій»), а також з українськими словами «спокій» і «спочити». Таким чином, «реквієм» буквально означає «спокій» або «вічний спокій».