1. Фізичний метод дослідження речовин, заснований на вимірюванні показника заломлення світла (рефракції) для визначення їх складу, концентрації, чистоти або інших властивостей.
2. Розділ оптики, що вивчає закони заломлення світла та методи рефрактометричних вимірювань.
3. У медицині — дослідження заломлювальної сили ока та його окремих середовищ (рогівки, кришталика) за допомогою спеціальних приладів (рефрактометрів).