оконтуровуваний

[okonturoʋuʋɑnɪj] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (у геології, геофізиці) Такий, що стосується визначення контурів (розмірів, меж) геологічних тіл, покладів корисних копалин, аномальних зон тощо на основі даних спостережень або вимірювань.

  2. (у картографії, геодезії) Такий, що підлягає оконтуровуванню; той, межі або обриси якого визначаються та наносяться на план або карту.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. оконтуровуваний, р. оконтуровуваного, д. оконтуровуваному, з. оконтуровуваного, о. оконтуровуваним, м. оконтуровуванім, к. оконтуровуваний

Більше записів