рефонологізація

Значення

1. У лінгвістиці: процес відновлення фонологічної (смислової) відмінності між звуками або фонемами, яка раніше була втрачена в мові внаслідок фонетичних змін.

2. У діалектології та історичній фонетиці: конкретна історична зміна в українській мові, в результаті якої давні звуки [о] та [е] в закритих складах перед зниклим [ъ] (глухим єром) знову набули фонологічного статусу, відродивши опозицію [о] / [і] (наприклад, *сънъ > сон, але *съна > сна) та [е] / [і] (наприклад, *дънь > день, але *дъна > дна).

Правопис та відмінювання