Значення
-
Філософська та психологічна категорія, що означає здатність свідомості людини спрямовуватися на саму себе, до самоаналізу та осмислення власних психічних процесів, станів, дій і переживань.
-
У соціології — властивість соціальних систем, груп чи індивідів до самоспостереження, критичного аналізу власних основ, принципів дії та їх наслідків, що призводить до їх корекції.
-
У математиці та логіці — властивість бінарного відношення на множині, коли кожен елемент цієї множини знаходиться у даному відношенні до самого себе (наприклад, відношення “дорівнює” має властивість рефлексивності, оскільки a = a для будь-якого a).
-
У мовознавстві — здатність мови описувати саму себе, тобто використовувати мовні засоби для аналізу та обговорення мови як системи (метамова).
Правопис та відмінювання
н. рефлексивність, р. рефлексивності, д. рефлексивності, з. рефлексивність, о. рефлексивністю, м. рефлексивності, к. рефлексивносте