Словник Української Мови
Буква
1. Наукова дисципліна, розділ фізіології, що вивчає закономірності та механізми рефлекторної діяльності нервової системи живого організму.
2. Система альтернативної медицини, що ґрунтується на впливі (масажі, стимуляції) на певні точки стоп, долонь або вух з метою впливу на внутрішні органи та поліпшення загального стану організму.
Приклад 1:
Прагнув пояснити законами рефлекторної діяльності також і соціальне життя («колективна рефлексологія»). У вивченні особистості розумів безсилість свого методу об’єктивних спостережень, що ігнорує суб’єктивність.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”