Значення
-
Закріплена земляна споруда у формі квадрата, прямокутника або багатокутника, призначена для кругової оборони, що використовувалася в фортифікації XVI–XIX століть.
-
У переносному значенні — надійно укріплений пункт, оплот, центр опору (наприклад, ідейний редут).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. редут, р. редуту, д. редутові, з. редут, о. редутом, м. редуті, к. редуте
Походження слова (Етимологія)
Слово «редут» походить від французького «redoute», що спочатку означало «редут» (військове укріплення), а також «громадський зал» або «бал». Французьке слово, у свою чергу, походить від італійського «ridotta», яке походить від латинського «reductus» — «віддалений, той, що знаходиться збоку». Латинське слово пов’язане з дієсловом «reducere» — «відсувати, відводити, відтягати, переносити назад», утвореним з префікса «re-» (назад) і дієслова «ducere» (водити, командувати). В українську мову слово потрапило через російське посередництво. Також порівнюється з такими словами, як «дедукція» та «редукція».